ЗАПЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПУ ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ У ФОРМІ ВІДКРИТИХ ДАНИХ ЗДО

ПУБЛІЧНА ІНФОРМАЦІЯ - ЦЕ ВІДОБРАЖЕНА ТА ЗАДОКУМЕНТОВАНА БУДЬ-ЯКИМИ ЗАСОБАМИ ТА НА БУДЬ-ЯКИХ НОСІЯХ ІНФОРМАЦІЯ, ЩО БУЛА ОТРИМАНА АБО СТВОРЕНА В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ СУБ'ЄКТАМИ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ СВОЇХ ОБОВ'ЯЗКІВ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЧИННИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ, АБО ЯКА ЗНАХОДИТЬСЯ У ВОЛОДІННІ СУБ'ЄКТІВ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ, ІНШИХ РОЗПОРЯДНИКІВ ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ВИЗНАЧЕНИХ ЗАКОНОМ УКРАЇНИ «ПРО ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ (ВІДОМОСТІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ (ВВР), 2011, № 32, СТ. 314)

СТРУКТУРА ТА ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ЗДО - Самотоївський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Колосок" Краснопільської селищної ради Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних»

Постанова Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 409 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо відкритих даних»

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ЯКОСТІ ОСВІТИ УКРАЇНИ

№ 01/01-22/1333 від 25 травня 2019 року

Керівникам органівмісцевого самоврядування

Директорам (начальникам)департаментів (управлінь)освіти і науки Київської міської,обласних державних адміністрацій

Щодо окремих питань формування

Системи забезпечення якості освіти

Прийнятий 5 вересня 2017 рокуЗакону України «Про освіту»(далі - Закон) передбачає створення в країні системи забезпечення якості освіти.

Відповідно до статті 41 Закону система забезпечення якості освіти включає:

· внутрішню систему забезпечення якості, що має функціонувати у кожномуз акладі загальної середньої, дошкільної, позашкільної та професійно-технічної освіти;

· систему зовнішнього забезпечення якості освіти, до якої належить інституційний аудит.

До повноважень Державної служби якості освіти України належать питання щодо допомоги керівникам закладів освіти та їхнім засновникам у формуванні внутрішньої системиз абезпечення якості освіти, що має створити умови для постійного і послідовного удосконалення якості освітніх і управлінських процесів.

Службою розробляється проект відповідних рекомендацій, апробація якого проходить у 12 пілотних школах та має завершитися до кінця травня 2019 року. За результатами апробації узагальнені пропозиції увійдуть до методичних рекомендацій та посібника «Абетка для керівника», які зможе використати кожен керівник школи для розбудови власної внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

З метою створення зовнішньої системи забезпечення якості освіти Міністерством освіти і науки України наказом від 09.01.2019№ 17затверджено Порядок проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 березня 2019 року за № 250/33221).

За розбудову внутрішньої системи забезпечення якості освіти відповідає керівник школи, а за проведення інституційного аудиту - Служба та її територіальні органи. Ці дві системи тісно пов’язані між собою, оскільки критерії, за якими має проводитись школою щорічне самооцінювання освітньої діяльності та інституційний аудит однакові.

Інституційний аудит – це зовнішнє оцінювання освітньої діяльності школи, що базується на ґрунтовному вивченні освітніх та управлінських процесів. Аудит покликаний допомогти закладам освіти стати більш якісними і в подальшому сформувати та підтримувати нову культуру якості освіти, що базується на прозорості, інноваційності та партнерстві учасників освітнього процесу.

Під час оцінювання закладу освіти буде почута думка кожного: учнів, педагогів, батьків. Тому, окрім спостережень за освітнім середовищем та відвідування навчальних занять має проводитися опитування учасників освітнього процесу.

Після закінчення інституційного аудиту школа отримає висновок про якість освітньої діяльності й управлінських процесів та рекомендації щодо удосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Крім того, у висновку зазначається на якому з рівнів наразі перебуває школа - високому, достатньому, на рівні, що вимагає покращення, чи низькому. Але найголовніше, що визначений рівень - це не вирок, а поштовх до руху вперед, до вдосконалення та підвищення якості освітньої діяльності. Для роботи над виправленням порушень заклад освітимає один рік. Якщо після визначеного терміну заклад освіти не усуне виявлені негативні результати інституційного аудиту, то Служба чи її територіальний орган мають право рекомендувати засновнику змінити керівника школи чи реорганізувати заклад освіти.

Інституційний аудит здійснюватиме експертна група. Це представники Служби чи її територіальних органів, працівники органів управління освітою, керівники закладів освіти та вчителі, які мають вищу кваліфікаційну категорію, практичний досвід роботи у школі не менше 5 років і пройшли спеціальне навчання. В експертній групі буде від 3до 12 осіб і вони працюватимуть у закладі освіти до 10 робочих днів. Але у школах з кількістю до 50 працівників інституційний аудит триватиме не більше 5 днів.

Відбір кандидатів до експертних груп з проведення інституційного аудиту розпочнеться на початку червня 2019 року. Детальна інформація про реєстрацію, вимоги до кандидатів та проведення відповідного навчання буде розміщена на офіційному веб-сайтіСлужби.

Інституційний аудит відбуватиметься один раз на 10 років у плановому порядку, а також у позаплановому - за зверненнями засновника, директора школи, педагогічної, наглядової (піклувальної) ради до Служби чи їїт ериторіальних органів.

Пілотніінституційніаудитирозпочнуться у вересні 2019 року за заявамикерівниківшкілчиїхзасновників, ізсічня 2020 року - в плановому порядку.

Разом з тим, звертаємо увагу, що на підставі наказу Міністерстваосвіти і науки України від 15.03.2018 № 244 Порядок державно їатестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, затверджений наказом МОН від 30.01.2015№ 67, визнаний таким, що втратив чинність.

Враховуючи зазначене, державна атестація закладів освіти не існує як форма державного нагляду (контролю) і правові наслідки її проведення відсутні.

Здійснення заходів державного нагляду (контролю) у закладах освіти за дотриманням ними вимог законодавства Служби та їїтериторіальних органів.

На сьогодні за результатами конкурсу відібрано керівників 10 обласних управлінь Служби (Волинська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецькаобласті). У червні 2019 року Служба продовжить конкурсний відбір керівників до решти територіальних органів.

Оскільки, реалізація державної політики у сфері забезпечення якості освіти на відповідній території належить до повноважень органів місцевого самоврядування (стаття 66 Закону), враховуючи пункт 9 протокольного рішення координаційної ради з питань впровадження реформи у сфері освіти при Кабінеті Міністрів України від 9 квітня 2019 року №1, просимо сприяти у створенні належних умов для роботи територіальних органів Служби та поінформувати керівників підпорядкованих органів управління освітою і закладів освіти, педагогічну, батьківську громадськість та регіональні засоби масової інформації про особливості розбудови системи забезпечення якості освіти.

З детальною інформацією щодо розбудови та функціонування системи забезпечення якості освіти можливо ознайомитися на сайті Державної служби якості освіти України у розділі «Інституційний аудит» (http://sqe.gov.ua/index.php/uk-ua/instytutsiinyi-audyt).

Отримання додаткових роз’яснень за телефоном (044) 236-50-44.

З повагою

Голова Руслан Гурак

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про освіту

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38-39, ст.380)

{Закон визнано таким, що відповідаєКонституції України(є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду№ 10-р/2019 від 16.07.2019}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами№ 2657-VIII від 18.12.2018, ВВР, 2019, № 5, ст.33№ 2661-VIII від 20.12.2018, ВВР, 2019, № 5, ст.35№ 2704-VIII від 25.04.2019, ВВР, 2019, № 21, ст.81№ 2745-VIII від 06.06.2019, ВВР, 2019, № 30, ст.119№ 392-IX від 18.12.2019, ВВР, 2020, № 24, ст.170№ 463-IX від 16.01.2020, ВВР, 2020, № 31, ст.226№ 540-IX від 30.03.2020, ВВР, 2020, № 18, ст.123№ 725-IX від 18.06.2020, ВВР, 2020, № 46, ст.395№ 910-IX від 17.09.2020, ВВР, 2020, № 51, ст.491№ 978-IX від 05.11.2020№ 1357-IX від 30.03.2021, ВВР, 2021, № 29, ст.234№ 1369-IX від 30.03.2021№ 1557-IX від 17.06.2021, ВВР, 2021, № 35, ст.296№ 1658-IX від 15.07.2021, ВВР, 2021, № 45, ст.363№ 1709-IX від 07.09.2021№ 1838-IX від 02.11.2021}

Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

Цей Закон регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

Стаття 42.Академічна доброчесність

1. Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

2. Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

об’єктивне оцінювання результатів навчання.

3. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

4. Порушенням академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти;

надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання;

{Частину четверту статті 42 доповнено абзацом десятим згідно із Законом№ 463-IX від 16.01.2020}

вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного (науково-педагогічного) працівника з метою здійснення ним необ’єктивного оцінювання результатів навчання.

{Частину четверту статті 42 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом№ 463-IX від 16.01.2020}

5. За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

відмова у присудженні ступеня освітньо-наукового чи освітньо-творчого рівня чи присвоєнні вченого звання;

{Абзац другий частини п'ятої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 1369-IX від 30.03.2021}

позбавлення присудженого ступеня освітньо-наукового чи освітньо-творчого рівня чи присвоєного вченого звання;

{Абзац третій частини п'ятої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 1369-IX від 30.03.2021}

відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

6. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;

відрахування із закладу освіти (крім осіб, які здобувають загальну середню освіту);

позбавлення академічної стипендії;

позбавлення наданих закладом освіти пільг з оплати навчання.

7. Види академічної відповідальності (у тому числі додаткові та/або деталізовані) учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами та/або внутрішніми положеннями закладу освіти, що мають бути затверджені (погоджені) основним колегіальним органом управління закладу освіти та погоджені з відповідними органами самоврядування здобувачів освіти в частині їхньої відповідальності.

8. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти з урахуванням вимог цього Закону та спеціальних законів.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

9. Форми та види академічної відповідальності закладів освіти визначаються спеціальними законами.

10. За дії (бездіяльність), що цим Законом визнані порушенням академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених законом.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про освіту" заклади освіти формують відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність та оприлюднюють таку інформацію:

1. Заклади освітиформуютьвідкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність таоприлюднюютьтаку інформацію. Доступ до такої інформації осіб з порушеннями зору може забезпечуватися в різних формах та з урахуванням можливостей закладу освіти.

2. Заклади освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності, зобов’язані забезпечувати на своїх веб-сайтах (у разі їх відсутності – на веб-сайтах своїх засновників) відкритий доступ до такої інформації та документів:

  • статут закладу освіти;
  • структура та органи управління закладу освіти;
  • кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
  • освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
  • територія обслуговування, закріплена за закладом освіти;
  • ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
  • мова освітнього процесу;
  • наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення (у разі його проведення);
  • матеріально-технічне забезпечення закладу освіти (згідно з ліцензійними умовами);
  • результати моніторингу якості освіти;
  • річний звіт про діяльність закладу освіти;
  • правила прийому до закладу освіти;
  • умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;
  • перелік додаткових освітніх послуг, їх вартість, порядок надання;
  • план заходів спрямованихна запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

3. Заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.

4. Інформація та документи, передбачені частинами другою і третьою цієї статті, якщо вони не віднесені до категорії інформації з обмеженим доступом, розміщуються для відкритого доступу не пізніше ніж через десять робочих днів з дня їх затвердження чи внесення змін до них, якщо інше не визначено законами України.

5. Перелік додаткової інформації, обов’язкової для оприлюднення закладами освіти, може визначатися спеціальними законами.

Похожее изображение

Кiлькiсть переглядiв: 996

Коментарi