Організація роботи з формування основ безпеки життєдіяльності дітей

Головні чинники роботи з навчання дітей безпечної поведінки

1. Робота не має обмежуватися лише навчанням дітей нори та правил поведінки. Їх треба також навчити обачності, уміння орієнтуватися та швидко реагувати в екстремальних ситуаціях.

2. Максимальний ефект досягається,якщо навчально-виховна робота ведеться одночасно у трьох напрямах:дитячий садок - діти – батьки.

3. Слід зважати на особливості дитячої психіки,її підвищену вразливість. Тому неприпустимим є застосування так званої «шокової» терапії з акцентуванням на страшних наслідках пожеж, повеней тощо. Такий підхід може травмувати психіку дитини, спричинити стреси, тривогу, страхи.

Основні завдання:

*формувати свідоме розуміння дітьми цінності власного здоров’я;

*формувати поняття про стихійні явища природи (гроза, град, ожеледиця тощо)

*розвивати чуття небезпеки щодо вогню й електричного струму, формування вміння дотримуватися правил протипожежної безпеки, швидко знаходити правильний вихід у небезпечній ситуації;

*формувати вміння обережно поводитися з ліками та хімічними речовинами (ртуть у градуснику, побутова хімія тощо);

*формувати знання про небезпечні для життя людини отруйні рослини;

*формувати вміння надати першу допомогу собі та іншим людям у разі травми, нещасного випадку;

*формувати вміння правильно поводитися у випадках загрози та виникнення надзвичайних ситуацій.

Форми роботи з дітьми:

* заняття з безпеки життєдіяльності;

* вікторини,конкурси,турніри тощо;

* проблемні ситуації;

* свята, розваги, театралізація, драматизація;

* дидактичні ігри;

* логічні ігри (ребуси,кросворди тощо);

* робота гуртків;

* фізкультурні змагання з використанням знань із безпеки життєдіяльності;

* художня література, ТЗН.

Важливо зважати на вікові особливості дошкільнят,їхні індивідуальні можливості та досвід.

Дітям, починаючи із середньої групи , треба розповідати про властивості вогню, про наслідки необачного з ним поводження. Вихованцям треба чітко пояснити, чому неприпустимо бавитися із сірниками та легкозаймистими речовинами. Оскільки дошкільнятам цього віку властиві наочно-дійові та наочно-образні форми мислення, можна проводити такі заняття, спостерігаючи за працею кухаря на робочому місці. Розповідаючи про його трудові дії, показуючи знаряддя праці, педагог звертає увагу вихованців і на те, як обережно працює кухар біля гарячої плити. Наголошує, що вогонь навмисне захований усередині, - так він не може заподіяти лиха людині, - показує, що на кухні охайно, немає зайвих речей і легкозаймистих матеріалів.

Працюючи з дітьми старшого віку, слід поповнювати їхні знання про правила пожежної безпеки, а також закріплювати правила користування телевізором і приймачем. Слід також навчити дітей користуватись телефоном.

Ознайомлюючись з явищами природи, дошкільнята мають дізнатися , що існують отруйні рослини, гриби та ягоди. Треба показати їх дітям на малюнках, пояснити, що їсти їх небезпечно для здоров’я. Не варто також споживати зелені, недозрілі плоди, смоктати гілочки та листочки, адже це може спричинити різноманітні захворювання та отруєння.

Не можна також куштувати речовини неприродного походження, мийні засоби та лікарські препарати.

Не менш важливо навчити дітей обережно поводитися з тваринами(навіть свійськими), комахами,медузами, зміями тощо.

Дитині щодня доводиться зустрічатися з різними людьми. Завдання вихователя – дати дітям поняття, що люди бувають рідні, близькі та чужі, і навчити правил ввічливої поведінки при контактах із незнайомцями.

До пізнавальної діяльності дітей мають входити й елементарні знання правил дорожнього руху, які систематично закріплюються і доповнюються.

Навчально – пізнавальна діяльність має бути інтегрованою, поєднувати різні розділи програми: ознайомлення з навколишнім, валеологічно -економічну культуру, фізичний розвиток, образотворче мистецтво, виховання духовності.

Розширення уявлень дошкільників про небезпечні предмети, явища та ситуації має відбуватися не лише на інформативному, а й на емоційно – чуттєвому рівні. Найефективнішим засобом впливу в цьому плані є художнє слово, яке найбільше активізує дитячу пам'ять , увагу та уяву. Крім того, через загадки, віршовані рядки, приказки, прислів’я , казки. оповідання можна ознайомити дітей з явищами та ситуаціями, які виходять за межі його особистого досвіду. Найприроднішою формою навчання та виховання для дошкільнят є гра. Доцільно додавати елементи дидактичних ігор відповідної тематики до різноманітних занять, під час прогулянок. праці тощо.

Одним із найбільш зрозумілих та близьких дітям видів діяльності є театралізована діяльність і , зокрема, - гра – драматизація. Саме через сприйняття казкових, театральних героїв діти вчаться аналізувати та оцінювати поведінку інших людей, а потім і власні вчинки. До того ж видове дійство є найефективнішим засобом емоційного й морального виховання дитини, бо пробуджує в неї почуття співпереживання, обурення проти несправедливості, бажання допомогти, захистити.

Надзвичайно корисним та ефективним засобом є фізкультурно – оздоровча робота – організація Днів здоров’я, фізкультурних свят та розваг. Тут дитина сама стає учасником дійства, доходить власних висновків.

Коментарi